На головну    Усі новини

13 грудня- 125 років від дня народження Миколи Хвильового

Микола Хвильовий — український прозаїк, поет, публіцист.

Народився Микола Григорович Фітільов (таке справжнє прізвище письменника) 13 грудня 1893 р. в селищі Тростянець на Харківщині (сьогодні райцентр Сумської області). Брав участь у Першій світовій та громадянській війнах, з 1921 р. - жив і працював у Харкові, де активно заявив про себе як один з організаторів літературно-художнього життя.

Перші поетичні збірки Миколи Хвильового — «Молодість» (1921 р.), «Досвітні симфонії» (1922 р.), поема «В електричний вік» (1921 р.), які були позначені впливами неоромантизму та імпресіонізму, отримали доволі високу оцінку тогочасних літературознавців (С. Єфремоь кевич), але якнайповніше свій талант Микола Хвильовий розкрив у жанрі новели чя (переважно короткого, з виразним лірико-романтичним або імпресіоністичним заба Збірка його прозових творів «Сині етюди» (1923 р.) стала якісно новим етапом у гочасної української літератури, відкрила для неї нові естетичні обрії. Центрально» манери Миколи Хвильового залишається проблема людини, людини в її стосунках з , історією, людини, яка спізнала весь трагізм буття сучасного їй світу.

У людській масі, у вирі люційних подій письменник виокремлює найперше людську індивідуальність з її пориваннями до високої, часом недосяжної мети, однак він не заплющував очей і на драматичну невідповідність проголошуваного високого ідеалу та його реального втілення. Романтично забарвлені герої Хвильового найчастіше вступають у гострий конфлікт зі своїм часом, його одновимірною буденністю. Для Миколи Хвильового було характерне руйнування традиційних сюжетно-оповідних моделей української прози. Система розірваних фраз, мальовничі епітети, своєрідна ритмічна організація прози - це ознаки його лірико-орнаменгальної манери письма. Саме такий стиль характерний для більшості його новел та оповідань, він допомагає авто­рові радикально розірвати з елементами народницько-просвітянської традиції. Однак письменник змушений був існувати в умовах творчої несвободи. Упродовж усього творчого шляху письменника однією з найважливіших для нього була проблема розбіжності мрії і дійсності.