8 січня - 105 років від дня народження Степана Крижанівського
Крижанівський Степан в 1928 р. закінчив Одеську професійну школу. Продовжив навчання в Харківському інституті професійної освіти (закінчив 1933 р.). Навчався в аспірантурі при Харківському університеті, по її закінченні у 1940 р. переїхав до Києва, почав працювати в Інституті літератури ім. Т. Шевченка АН УРСР (нині Інститут літератури імені Тараса Шевченка НАН України). На початку Великої вітчизняної війни 1941-1945 рр. був мобілізований, брав участь у бойових діях, закінчив війну майором. Протягом 1941-1943 рр. – кореспондент фронтових газет. Із 1943 р. працював у газеті "Правда України", з 1945 р. до виходу на пенсію - Інституті літератури. З 1976 р. – науковий консультант цього інституту.
Друкуватися почав з 1928 р. Перші твори вийшли в одеському журналі "Блиски". Збірки поезій "Енергія" (1930 р.), "Моїм ровесникам" (1932 р.),"Повноліття" (1935 р.) присвячені соціальним змінам у суспільстві, відгукам на громадянську війну в Іспанії та враженням від мандрівок країною. Були цікаві експерименти у формі сонета, балади. Написав кілька пісень, найвідоміша з них "Берізка" ("Чекання").
Був членом літературної організації "Молодняк". Переклав твори О. Пушкіна, Я. Купала, M. Нєкрасова, М. Ґорького, В. Маяковського, Пятруся Бровки.
Незважаючи на зайнятість науковою роботою, підготовкою кадрів молодих літературознавців, численні виступи в якості опонента при захисті докторських і кандидатських дисертацій, наукове редагування окремих томів серії "Бібліотеки поета", "Історії української літератури" в 2 томах (1954-1957 рр.), "Історії української літератури" у 8 томах (1967-1971 рр.), С. Крижанівський не полишав поетичної творчості. Наукові та творчі інтереси врівноважилися. За своє творче життя С. Крижанівський видав 20 збірок поезії та 20 науково-теоретичних книг. У збірці віршів "Літопис" (1991 р.) зробив істотну переоцінку своїх ранніх поглядів.
У післявоєнні роки працював у галузі українського літературознавства. Його творчим доробком стали: нариси про творчість В. Стефаника, А. Малишка, М. Бажана, М. Рильського, спогади про письменників "розстріляного Відродження" Майка Йогансена та Валер`яна Поліщука, статті-розвідки про В. Чумака, В. Кобилянського, І. Кулика та праці з теорії літератури.
Доктор філологічних наук (1962 р.), професор (1963 р.). Член Національної спілки письменників України (1934 р.).
Нагороджений орденами Вітчизняної війни 2 ступеня та Червоної Зірки, а також медалями.
Залишити коментар
comments powered by HyperComments