На головну    Усі новини

25 жовтня – 80 років від дня народження Василя Скуратівського

Скуратівський Василь Тимофійович (25 жовтня 1939 - 16 грудня 2005) - український народознавець, письменник, видавець. Один із перших у новітній Україні видав народознавчу книгу «Берегиня». Народився у глухому поліському хуторі Забуда, пізніше переселеному до села Шевченкове (пізніше Великий Ліс) на Житомирщині. Ця подія відбулася восени 1939 року між святом Покрови (14 жовтня) та Змитра (Дмитра) (8 грудня), коли точно - батьки призабули, а в посвідченні про народження паспортистка записала 25 жовтня 1939.З дитинства любив читати. У 13 років вирішив стати письменником, написав першого вірша і надіслав до районної газети. Відповідь не забарилась - порадили більше читати і краще вивчати рідну мову та літературу. Однак хлопець був настирливим, і продовжував надсилати до редакції нові свої вірші, байки, замальовки, дописи. З часом їх почали друкувати.

Визнання приходить під час публікації першого циклу народознавчих матеріалів «Зелене полум’я сосни» у газеті «Молодь України» (1983), далі продовжив публікації у виданнях «Сільські вісті»,«Культура і життя», «Пам’ятки України», «Наука і суспільство».1987 року виходить книга «Берегиня», яка витримала не одне видання і викликала хвилю зацікавлення народознавством у країні. Далі виходили у світ інші книги: «Покуть», «Погостини», «Святвечір», «Місяцелік», «Русалії», «Кухоль меду», «Я сам про себе розкажу» та інші. Всього за життя письменника було видано понад 20 книг.

Скуратівський пропагував традиційну культуру, обряди. Був ініціатором започаткування уроків народознавства у школах, одним із організаторів фестивалів: «Котилася торба» (дитячі ігри), «Коляда» (новорічні та різдвяні традиції), «Берегиня» (міжнародний фестиваль фольклору). Організував та проводив багаторічну народознавчу експедицію «Чумацькими шляхами». З 1992 року започаткував та видавав народознавчий часопис «Берегиня». Творчий доробок В. Скуратівського великий. Проте він ніколи не зупинявся на досягнутому .Опрацьовував нові архівні матеріали, продовжував писати статті. Вчений часто зустрічався з молоддю, збираючи великі студентські аудиторії. Завдяки популяризації своїх ідей в багатьох навчальних закладах країни, в тому числі в Житомирському педуніверситеті ім. І. Франка, читаються курси народознавства, етнографії, створено народознавчі кабінети. В Музеї народної архітектури і побуту в Києві, в будинку, який представляє сучасну Житомирщину, відкрилася меморіальна кімната В. Скуратівського. В його особі гармонійно поєднувалися науковець-етнограф і журналіст-популяризатор. Тому його творчий доробок залишиться безцінною спадщиною і для наступних поколінь.