На головну Усі новини
8 лютого -195 років від дня народження Опанаса Марковича
Народився Опанас Васильович Маркович 8 лютого (27 січня) 1822 р. у с. Кулажинцях (тепер Гребінківського району Полтавської області). Він був шостим сином начальника канцелярії військового міністра Василя Марковича. Вже в дитинстві була помічена його любов до музики. Мати Опанаса, Олена Леонтьєвна Керстен, сама непогана музикантка і прихильниця народних пісень, заохочувала його записувати почуті на вечорницях (де Опанас спілкувався з ровесниками кріпаками) пісні. Потім Олена Леонтьєвна придумувала до них музичний супровід і вони з сином виконували ті пісні перед гостями. У 1836 році батько відправив Опанаса до 2-ої Київської гімназії, при Київському університету св. Володимира, де ректорував їхній близький родич Михайло Максимович. Викладали в гімназії університетські професори. Сам Максимович читав історію і словесність. Опанас став улюбленцем професора російської літератури Івана Даниловича Краськовського, пристрасного любителя українського фольклору. Він годинами міг слухати Опанасові перекази історій, почутих хлопчиною у кріпосних друзів в Кулажинцях. За його дорученням Опанас став записувати всі народні перекази, казки, прислів'я і приказки, а також пісні, що чув від селян.
У 1846 р. Маркович закінчив навчання в університеті. За участь у діяльності Кирило-Мефодієвського Братства в 1847 р. був засланий до Орла. В 1851 р. разом з дружиною, українською письменницею Марко Вовчок, повернувся в Україну. В 1860—1861 рр. перебував у Петербурзі, брав участь у виданні журналу «Основа». Фольклор. записи публ. у збірниках «Народные южнорусские песни» А. Метлинського (1854), «Українські приказки, прислів’я і таке інше» М. Номиса (1864), «Исторические песни малорусского народа» В. Антоновича і М. Драгоманова (т. 1 — 2, 1874 — 75). Зібрав майже 5000 укр. приказок і прислів’їв. Був членом амат. драм. гуртка в Чернігові, який 1862 пост. «Наталку Полтавку» І. Котляревського (до неї М. написав музику). Останні роки життя Опанаса Марковича пов’язані з Черніговом. Саме тут він познайомився зі співачкою Меланією Загорською, яка співала головну партію в його опері «Чари». На жаль, партитура опери не збереглася. Меланія стала Опанасові Васильовичу вірною подругою.
Помер Опанас Маркович на 55-му році життя від сухот. Оцінюючи його заслуги перед Україною, журнал «Киевская старина» писав: «Пішла з життя благородна і талановита людина, сіяч добра, краси і науки».
УКРАЇНСЬКІ ЗАГАДКИ
Збірка Опанаса МАРКОВИЧА
1. Кого Бог ніколи не бачить? (такого як сам).
2. Чотири орли одне яйце знесли.(апостоли, чотири євангелисти і євангеліє).
3. Прохали два вірних одного невірного: дай нам те, що лучше царства небесного. (Йосиф і Никодим у Пилата тіла Христового).
4. Стоїть хлівець, а в тім хлівці повно овець, а між ними один баранець. (церква).
5. Межи трома дорогами одно високе стоїть (церква).
6. Повна піч паляниць, по середині книш; (місяць і зорі).
7. Вийшов дід у сімдесят літ, виніс унучку старшу від себе. (піп чашу).
8. Ревнув віл на сім сіл.
- Крикнув віл на сім гір, зібралися дітки і не одної матки.
- Сірі воли, до Бога ревли. (дзвін, дзвони).
9. Крикнула утка (качка) - на все село чутка, збіглися дітки, не одної матки. (дзвін).
10. Зійду на міст, потягну за хвіст - воно зареве, (дзвін).
11. Межи двома горами, бються барани золотими рогами, (дзвін).
12. Сім миль мосту, на восьмій стоїть явір - на ввесь світ славний.
- Сім миль мосту, а на кінці мосту дивина, на тій дивині цвіт на весь світ. - Лежить місток сім верств, а в кінці стоїть хрест. (Великий Піст і Великдень).
13. А без чого світ не буде? (без землі).
14. Куди воно? до дому! Відкіль? з дому;
Чого? само не знає, от так! (сонце).
16. Стоїть дуб-стародуб, на тім дубі птиця-вертиниця - ніхто її не дістане, ні цар, ні цариця, (сонце).
17. Стоїть дерево серед села, а в кождій хатці по гілячці, (сонце).
18. По соломі ходить, та не шелестить. (сонце).
19. Серед моря-моря, стоїть червона комора, (сонце).
20. За лісом, за пралісом червона плах¬та. (сонце).
21. За лісом, за перелісом, золота діжа сходить.
- За лісами, за горами, золота діжа кисне, (сонце).
22. Серед двора-двора, лежить червона сковорода, (місяць).
23. Іде лісом - не шелестить, іде водою - не плюскотить.
- Водою іде - не хлюпне; очеретом - не шелесне, (місяць).
24. Лисий віл через ворота дивиться. Лисий кінь у ворота заглядає, (місяць).
25. Прийшов бик та в ворота - мик. (місяць).