Banner









95 років від дня народження М.А.Чернявського

Микита Антонович Чернявський (*15 серпня 1920, Смолянинове, Новоайдарський район, Луганська область — †9 липня 1993, Луганськ) — поет, прозаїк, журналіст.

Микита Антонович Чернявський

Життєпис
Громадська діяльність
Творчість
Твори

М.А. Чернявський - автор багатьох поетичних та прозових книг. Член Національної спілки письменників України з 1948 р. Нагороди: Нагороджений орденом Вітчизняної війни 2-го спупеню, медалями та почесною Грамотою Президії Верховної Ради УРСР. Лауреат обласної премії ім. «Молодої гвардії» 1968 р.

Із середини 80-х р. поезія М. Чернявського наповнюється прагненням зберегти і відстояти найдорожче: рідну мову, культуру, національну пам'ять. Усе це нерозривно пов'язано з громадською діяльністю митця. Так за його участю та наполяганням і був відкритий у 1988 р. пам'ятник Б. Грінченку та шкільний літературний музей в Олексіївці. Тоді ж у ліриці пристрасно зазвучали нові публіцистичні мотиви [7]. Автор трилогії «Людям важче» («Людям важче», «Сонце в полинах», «Тиждень Івана Лободи»), котра, починаючи з 1973 року, витримала чотири видання. Сюжетна основа трилогії — події Другої світової війни на Луганщині. Автор відтворює образи рідних міст і сіл, лише змінюючи їхні назви: Степове — Старобільськ, Гірниче — Лисичанськ, Піщане — Смолянинове.

Також написав романи «Іван Катруха», «Материне серце», «Донбаські грози», збірку повістей та оповідань «Батькові руки», збірку документальних нарисів і повість «Ти зі мною».

1990 року закінчив роботу над романом «Суша», у якому діють герої попередніх прозових полотен автора: Іван Лобода згадує Голодомор 1932–1933 років; Іван Катруха — герой громадянської війни і голова колгоспу, що, як міг, допомагав односельцям вижити в страхітливі роки, зазнає репресій. Роман порушує типову для літератури того періоду екологічну проблему, актуалізує тему втрати духовності.




Залишити коментар


comments powered by HyperComments